Поради    батькам

            Усі батьки мріють, щоб їхня дитина ста­ла сильною, упевненою в своїх силах лю­диною, стійкою до невдач, самостійною, незалежною, наполегливою у досягненні цілей, здоровою фізично і психічно.

     Спорт чи фізкультура?  

Чи хочуть вони зробити з дитини спортсмена, чи просто здорову, фізично розвинену люди­ну. Це і є різниця між професійним спортом і фізкультурою, тобто спортом заради здо­ров'я. Як кажуть у народі, «фізкультура лікує, а спорт руйнує». Спортом займаються заради результату, а фізкультурою — щоб бути здоровим. Натомість плавання, східна гімнастика (ушу, цигун) і танці — ідеальні види спор­ту для гармонійного розвитку всього орга­нізму.

     Якщо ж ви хочете, щоб малюк просто гармонійно фізично розвивався — відведіть його у спортивну секцію, фітнес-клуб, басейн. Проте в обох випад­ках треба все одно вибрати — вид спорту. Однак перед цим вибором слід визначитися з 2 чинниками: вік, з якого починати спор­тивні заняття, стан здоров'я дитини та її бажання займатися.

     Головне завдання батьків — не нашко­дити здоров'ю дити­ни у прагненні його покращити, адже над­мірні навантаження негативно вливають на фізичний і психологічний розвиток малюка (синдром хронічної втоми, неврози тощо). Ось що радять фахівці:

     з 6 років — акробатика, футбол, художня гімнастика;

     з 9 років — біатлон, сноуборд, регбі;

    Для дітей з ослабленим здоров'ям підій­де плавання з полегшеним режимом трену­вань, проте якщо вона має захворювання дихальних шляхів (синусит, тонзиліт, гайморит), слід порадитися з лікарем, і взагалі якщо має будь-які проблеми зі здоров'ям — обов'язково порадьтеся з лі­карем щодо того, які навантаження їй не зашкодять. Танці — єдиний вид занять, де нема явних протипоказань.

                    Бажання   дитини, її особистість і види спорту.

 А для цього вид спорту має пасувати інди­відуальному типу особистості, характеру, нахилам, фізичним даним, а не амбіціям батьків, та навіть амбіціям самої дитини (бо Федько ходить на футбол, і Сашко ходить): прийшов малюк на тренування, походив і кинув. Бо не його. І не треба його сварити, натомість підказати, в якому виді спорту йому буде комфортно, і тільки тоді він зможе досягнути успіхів.

   Якщо дитина не хоче займатися спортом, не варто її змушувати. Для здоров'я достатньо гуляти, бавитися надворі, ходити пішки. Є діти, нервова система яких не витримує змагань взагалі або ж поразок, без яких неможливі змагання. Не покажуть спортивних результатів апатичні, дратівли­ві діти. Психоастеніки (нерішучі, з поганим сном та утомлюваністю діти) також ніколи не стануть чемпіонами, проте плавання і танці принесуть лише користь.

  Басейн і кінний спорт помічні для ді­тей з підвищеною збудливістю, різкими емоційними реакціями. Вода і спілкування з кіньми заспокоює, знімає стрес.

Загалом, ще раз повторимо: плавання і танці мають найменше протипоказань і під­ходять майже усім дітям.