Велич символів України

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРАПОРА

Терниста і складна історія формування українського прапору. Тривалі війни, втрата автономії та входження до складу великих імперій змушували на деякий час відкласти думки про державний прапор, а в новітні часи безглузді суперечки прихильників розпаду української державності про неправильне розміщення кольорів на прапорі і досі викликає напруження в соціумі.

Чого тільки не вигадували про український прапор: і що його в свій час «перевернув» Скоропадський, і що «зрадник» Мазепа отримав його від шведів, і що розташування кольорів не відповідає правилам геральдики (науки про прапори), і навіть що, за фен-шуєм, розташування синього над жовтим означає, нібито вода заливає вогонь, а це символізує занепад.

Аби розвіяти міфи про державний стяг України та розставити всі крапки над «і», давай дізнаємось більше про історію українського державного прапору.Найдавніші українські прапори мали трикутно-клинову форму. Так за часів Київської Русі найпоширенішим був червоний прапор з тризубом-двозубом. А вже пізніше, у ХІV столітті, на українських прапорах почали з’являтися синій та жовтий кольори: приміром, у 1848 році вони були зображені на прапорі Галицько-Волинського князівства, а також вживалися на гербах середньовічних міст, шляхти, князів. Починаючи з ХVІІІ століття синє полотнище дедалі частіше ставало тлом для прапора Війська Запорозького, на якому зображали лицаря в золотих штанах із золотим орнаментом та арматурою.

Листівка «Герб славного Війська Запорозького», Петроград, 1917 р. Автор: О. ЛитвиненкоВ 1917-1921 роках, під час української революції, синьо-жовте полотнище було державним прапором Української Народної Республіки та Української Держави, очолюваної Скоропадським.Попри всі вигадки, нібито Скоропадський перевернув український прапор, перетворивши його з жовто-блакитного на синьо-жовтий, відомо одне: жодних змін у прапорі цей державний діяч не робив. Тільки уяви собі, який резонанс би це викликало у тогочасній пресі!

Дослідники зазначають, що були деякі хибні публікації, нібито 22 березня 1918 року був затверджений якийсь закон про жовто-блакитний прапор, але ні у протоколах засідання, ні у звітах про це нічого не сказано. Насправді ж, тоді розглядалася версія зображень герба та печатки авторства В. Кричевського.

Першим документом, який визначив розташування кольорів на українському прапорі був законодавчий акт від 27 січня 1918 року. Тоді Центральна Рада на чолі з Грушевським затвердила тимчасовий закон про флот УНР, у якому йшлося:«...2. Прапором української військової фльоти є полотнище о двох – блакитному і жовтому кольорах. В кряжі блакитного кольору історичний золотий тризубець з білим внутрішнім полем в ньому.

3.Прапором Української торговельної фльоти є полотнище о двох – блакитному і жовтому кольорах.»Проте хоча тогочасний український стяг як правило був синьо-жовтий, у пресі його часто довільно називали жовто-блакитним. Теж саме бачимо і на одній з поштівок тієї доби. Листівка «Згинуть наші воріженьки», 1917 рік, Київ На Наддніпрянщині розташування кольорів українського прапора визначилося на візуально-асоціативному їх сприйнятті: синій символізує небо, а жовтий — достиглий пшеничний лан.

Плакат, Київ, 1917 р.Досліджуючи розташування кольорів на українському прапорі, вченим було складно працювати з чорно-білими фото та відеодокументами. Ось і на цій фотографії від 1919 року блакитний колір виглядає світлішим за жовтий, хоча за словами очевидців тих подій, прапори були синьо-жовтими.

Присяга членів Директорії, серпень 1919 р., Кам’янець-Подільський. Аналізуючи історичні події, можна впевнено сказати, що синьо-жовтий прапор ХХ століття був символом українського національного опору проти комуністично-рядянської окупації.А коли розпався СРСР, український білокор (прапор з двох кольорів) почали використовувати як державний стяг незалежної України. Офіційно синьо-жовте полотнище стало прапором України 18 вересня 1991 року, за рішенням Президії Верховної Ради України.

Багато людей та історичних подій ставало на заваді затвердження українського прапору як національного символу України. Проте, через багато років, у 2004-му, справедливість відновиться, й українці, після складного шляху визнання незалежності своєї країни, почнуть святкувати День державного прапора України на загальнодержавному рівні.

Друзі! Пам’ятайте, що прапор — одна з офіційних емблем України, яка символізує її суверенітет. Тож у День державного прапора України не забудьте вивісити на свій будинок жовто-блакитний стяг як символ гордості за свою країну.

Прапор України

Вадим Крищенко

                                         Вже скільки закривавлених століть
                                         Тебе, Вкраїно, імені лишали...
                                         Тож встаньмо, браття, в цю урочу мить:
                                         Внесіте прапор вільної Держави!

                                        Степів таврійських і карпатських гір
                                        З'єднався колір синій і жовтавий.
                                        Гей, недругам усім наперекір –
                                       Внесіте прапор вільної Держави!

                                       Ганьбив наш прапор зловорожий гнів,
                                        Його полотна в попелі лежали...
                                        Але він знов, як день новий, розцвів,
                                        Внесіте прапор вільної Держави!

                                      Повірмо в те, що нас вже не збороть,
                                      І долучаймось до добра і слави.
                                      Хай будуть з нами Правда і Господь –
                                      Внесіте прапор вільної Держави!

Герб України

Герб - офіційна емблема держави, що зображується на грошових знаках, печатках, деяких офіційних документах, на офіційних вивісках державних установ, навчальних закладів. „Герб - це відмітний знак, символічна емблема держави, міста, роду або дворянської особи, зображений на прапорах, печатках, монетах, документах та інше" .

Що ж собою, власне, являє Герб України? Історія нашого Державного Герба сягає дуже глибоко. Взагалі, герб - геральдичний знак, який використовувався можновладними людьми для позначення приналежності якогось предмета, земель, знарядь праці певній людині або роду. Герби карбувалися на княжих грамотах, знайдені гербові знаки на печерах тощо. Цей знак заміняв князям ім'я, тобто був не тільки іменним знаком, але й вказував на особисту власність певній особі частки майна. Такі знаки дійшли до нас з дуже далеких часів.

За княжих часів тризуб почав набувати сучасної форми.На деяких давніх та середньовічних храмах збереглися дуже давні знаки у вигляді тризуба.Наприклад, такий хрест-тризуб має Володимирський собор у Києві. Поєднання хреста з тризубом є на маківці Золотих Воріт у Києві.

Сучасний Герб України символізує спорідненість поколінь, мир і творчу працю і є продовженням у розвитку геральдичних традицій українського народу. В його основу покладено стародавній золотий тризуб на синьому тлі.

У наш час Тризуб став символом відродження Батьківщини і її традицій, продовженням славних сторінок її історії.Слід зауважити, що вже у 2002 році Кабінет Міністрів України схвалив законопроект про Великий Державний герб України. Комісію по розробці проекту очолював віце-прем'єр міністр М.Жулинський. За ескізом це має бути щит синього кольору, а на його тлі - золотий Тризуб - знак князівської держави Володимира Великого. По боках — козак із мушкетом — Герб війська Запорізького (праворуч), а ліворуч - коронований лев - Герб Галицько-Волинської держави. Над щитом - князівський вінець, під щитом - золоте колосся пшениці, яку тримають кетяги червоної калини, обвиті жовто-синьою стрічкою, тобто за основу взятий Тризуб з Великого і Малого гербів УНР. Так зберігаються принципи історичних традицій, які повинні і надалі передаватися наступним поколінням.

У наш історичний час Тризуб як Малий герб суверенної України був затверджений у 1992 році. За традицією княжних часів зображення Тризу-ба-герба було нанесено і на монети нашої Держави.

Отже, єдність кольорів золотого (жовтого) і голубого у свідомості нашого народу одержала вираження у поєднанні цих кольорів на гербі і на прапорі так же природно, як поєднується стихія вогню (жовтого) і води (голубого) і як поєднуються у природі голубі простори чистого повітря Батьківщини із золотими ланами пшениці в Україні. Це стає символом невмирущого життя - голубий колір та багатства рідної землі - жовтий (золотий) колір.

10 фактів про державний гімн

Президією Верховної Ради України 15 січня 1992 року було затверджено музичну редакцію Державного гімну України ("Ще не вмерла Україна"), автором якої є Михайло Вербицький.

Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року, коли на одній з вечірок у Павла Чубинського, сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню, :"…Серце біє і кревліє за свою свободу…" Чубинському пісня дуже сподобалася, відійшовши в інакшу кімнату, Чубинський вийшов через півгодини із готовим текстм вірша "Ще не вмерла Україна".

Вперше вірш "Ще не вмерла Україна" був опублікований у журналі "Мета" у 1864 році і отець Михайло (Вербицький), будучи враженим, написав музику.

Мало хто знає з українців, що :

1.Вірш "Ще не вмерла Україна" Павло Чубинський написав у місті Києві, на вулиці Великій Васильківській, 122, у домі купця Лазарева.

2. Деякі дослідники вважають, що на написання також вплинули мотиви мазурки "Jeszcze Polska nie zgineła…"

3. Спочатку, автор музики, Михайло Вербицький, написав музику для гітари, а вже згодом адаптував її для хору.

4. Павло Чубинський був звинувачений шефом поліції в авторстві: "возмутительных песен и прокламаций", "за вредное влияние на умы простолюдинов". У 23-річному віці він був висланий на проживання під наглядом поліції в Архангельську губернію саме за авторство славетного вірша.

5. Лише Іван Франко та Леся Українка визначили "Ще не вмерла Україна" як національний гімн.

6. Після проголошення незалежної Української держави в січні 1918 р. пісня "Ще не вмерла Україна" звучала як національний гімн при УНР (Українська
Народна Республiка), ЗУНР (Західноукраїнська Народна Республiка), Гетьманаті та Директорії.

7. Хоча, протягом національно-визвольних змагань "Ще не вмерла Україна" звучала як гімн, однак офіційне затвердження вона одержала лише 15 березня 1939 р. – як гімн Карпатської України.

8.Коли постало питання гімну в роки Радянського Союзу, "Ще не вмерла Україна" одразу відкинули. Керівництво вимагало, аби в новому гімні стверджувалося що Україна – держава, що входить до складу СРСР, що вона там "між рівними – рівна, між вільними – вільна" та обов'язково повинна згадуватися комуністична партія, яка веде Україну до "світлого майбутнього".

9.Автором радянського гімну для УРСР став Павло Тичина з віршем "Живи, Україно, прекрасна і сильна", що існував у 1949-1991 рр.

10. Згідно з пропозицією колишнього Президента України, Леоніда Кучми, перша строфа гімну була змінена:"Ще не вмерла України і слава, і воля"